Словник української мови (1927)/голіруч
| ◀ гоління | Словник української мови Г голіруч |
голісінький ▶ |
|
*Голі́руч, нар. 1) С голыми руками. Сл. Нік. 2) С пустыми руками. Один несе спору мужицького платя та одіння, другий голіруч. Черемш. «Село вигибає».