Словник української мови (1927)/голя
| ◀ голюра | Словник української мови Г голя |
голяк ▶ |
|
I. Голя́, (лі ж?). Обнаженная вершина горы. Вх. Лем. 404.
II. Голя́, ля́ти, с. = Голопу́цьок 1. Вх. Уг. 233. Ум. Голя́тко. Вх. Уг. 233.
| ◀ голюра | Словник української мови Борис Грінченко Г голя |
голяк ▶ |
|
Словник української мови — Г
голя
Борис Грінченко
1927
I. Голя́, (лі ж?). Обнаженная вершина горы. Вх. Лем. 404.
II. Голя́, ля́ти, с. = Голопу́цьок 1. Вх. Уг. 233. Ум. Голя́тко. Вх. Уг. 233.