Словник української мови (1927)/голюк
◀ гольцем | Словник української мови Г голюк |
голюра ▶ |
|
Голю́к, ка́, м. Голый человек, голыш, голяк. Чуб. V. 584.
◀ гольцем | Словник української мови Борис Грінченко Г голюк |
голюра ▶ |
|
Словник української мови — Г
голюк
Борис Грінченко
1927
Голю́к, ка́, м. Голый человек, голыш, голяк. Чуб. V. 584.