Словник української мови (1927)/голубиця

by Борис Грінченко

◀ голубитися

Словник української мови Борис Грінченко Г голубиця

голубів ▶

Київ: Горно, 1927

Голуби́ця, ці, ж. 1) Голубица, голубка. Подай мені лука й три стрілиці, бо я й побачив три голубиці. АД. I. 149. 2) Ласкательное слово. Ідеш від нас, о царице, іди, іди, голубице! Чуб. III. 253.