Словник української мови (1927)/голотовода

Голотово́да, ди, м. Предводитель голо́ти, голи, бедняков. У Кулиша: Сього тверезого голотоводу (Наливайка) опасується вже роздратувати. К. ЦН. 168. Дурний, голотовода Ґанжа. К. Бай. 67.