Словник української мови (1927)/голосіння
| ◀ голосівка | Словник української мови Г голосіння |
голосний ▶ |
|
Голосі́ння, ня, с. Плач, рыдание, жалобное причитание. Мати не почула її голосіння, що так і ридає. Кв.
| ◀ голосівка | Словник української мови Борис Грінченко Г голосіння |
голосний ▶ |
|
Словник української мови — Г
голосіння
Борис Грінченко
1927
Голосі́ння, ня, с. Плач, рыдание, жалобное причитание. Мати не почула її голосіння, що так і ридає. Кв.