Словник української мови (1927)/голодрабий
◀ голодрабець | Словник української мови Г голодрабий |
голодрабка ▶ |
|
Голодра́бий, а, е. 1) Необшитый лубом (о возе). Голодрабий віз. 2) Оборваный, голый, бедный. Позбіралась у город голодраба шляхта. Стор. МПр. 143.