Словник української мови (1927)/голодити
| ◀ голоден | Словник української мови Г голодити |
голодівка ▶ |
|
Голоди́ти, джу, диш, гл. Морить голодом. Сам себе Семен голодить та збірає гроші на хату. Харьк. Тоже. Го́лодом голоди́ти. ЕЗ. V. 102.
| ◀ голоден | Словник української мови Борис Грінченко Г голодити |
голодівка ▶ |
|
Словник української мови — Г
голодити
Борис Грінченко
1927
Голоди́ти, джу, диш, гл. Морить голодом. Сам себе Семен голодить та збірає гроші на хату. Харьк. Тоже. Го́лодом голоди́ти. ЕЗ. V. 102.