Словник української мови (1927)/головень
◀ головачка | Словник української мови Г головень |
головенька ▶ |
|
I. Голове́нь, вні, ж. Большая голова. Аф. 362. Як заснув Олоферн, то Юдифа к йому прийшла, цюк його в головень, аж із його душа вийшла. Стар. вирш (Аф. 362).
II. Голове́нь, вня, м. Рыба Squalius cephalus. Браун. 28.