Словник української мови (1927)/глушник
◀ глушманка | Словник української мови Г глушник |
глушня ▶ |
|
Глушник, ка, м. 1) Раст. = Глушиця. Вх. Пч. II. 32. *2) Глушитель. Рос.-Укр. Сл. Укр. Ак. Т. I.
◀ глушманка | Словник української мови Борис Грінченко Г глушник |
глушня ▶ |
|
Словник української мови — Г
глушник
Борис Грінченко
1927
Глушник, ка, м. 1) Раст. = Глушиця. Вх. Пч. II. 32. *2) Глушитель. Рос.-Укр. Сл. Укр. Ак. Т. I.