Словник української мови (1927)/глушка

by Борис Грінченко

◀ глушіти

Словник української мови Борис Грінченко Г глушка

глушканя ▶

Київ: Горно, 1927

Глу́шка, ки, ж. 1) Глухая женщина. Чи ти, кумо, глушка? — Та були ушка, та різник одрізав. Ном. № 8560. 2) = Глуханя. Угор. То же: глу́шка вітрова. Вх. Лем. 404.