Словник української мови (1927)/глухо
| ◀ глухнути | Словник української мови Г глухо |
глухота ▶ |
|
Глу́хо, нар. 1) Глухо. 2) Беззвучно, мертво, глухо. 3) Пусто, глухо.
| ◀ глухнути | Словник української мови Борис Грінченко Г глухо |
глухота ▶ |
|
Словник української мови — Г
глухо
Борис Грінченко
1927
Глу́хо, нар. 1) Глухо. 2) Беззвучно, мертво, глухо. 3) Пусто, глухо.