Словник української мови (1927)/глупий

by Борис Грінченко

◀ глупак

Словник української мови Борис Грінченко Г глупий

глупина ▶

Київ: Горно, 1927

Глу́пий, а, е. 1) Глупый. Молодий жовняре, глупий розум маєш. Голов. 2) (*Непроглядный. Сл. Нік.). Глу́па ніч, пі́вніч. Глубокая ночь. Коли це глупої ночі прилітає сокіл. Рудч. Ск. I. 153. У глупу ніч виліз мертвець із гроба. Грин. I. 50.