Словник української мови (1927)/глузувати

by Борис Грінченко

◀ глузування

Словник української мови Борис Грінченко Г глузувати

глузюватий ▶

Київ: Горно, 1927

Глузува́ти, зу́ю, єш, гл. *(з ко́го). Насмехаться, издеваться, поднимать на смех. Матері глузують, що москалі вертаються та в неї ночують. Шевч. 67.