Словник української мови (1927)/гидувати
◀ гидування | Словник української мови Г гидувати |
гидчати ▶ |
|
Гидува́ти, ду́ю, єш, гл. Брезгать, чувствовать отвращение. К. Іов. 42. Може ви гидуєте, що не їсте нічого? — Принесли того дьохтю, — ми й почали пити. Ми ж гидуємо, а дід так і п'є. Грин. I. 33. *Я раків не їстиму, я їх гидую. Крим.