Словник української мови (1927)/гець
◀ гетьманщина | Словник української мови Г гець |
ги ▶ |
|
Гець, меж. 1) = Гоц. Вона вже вбралась, да стала така дуже хороша; а він і каже: «гець-гець, тепер ходи в танець». Рудч. Ск. II. 63. 2) Восклицание, натравливающее собак, тоже, что и гаць-го-га, кусі́. Kolb. I. 65.