Словник української мови (1927)/гетьманівна

Гетьмані́вна, ни, ж. Дочь гетмана. Желех. *Одчепись, не в'яжись — я тобі не рівня, ти мужик-свинопас, а я гетьманівна. Нп. Пир. у., Конон.