Словник української мови (1927)/гарячіти
| ◀ гарячити | Словник української мови Г гарячіти |
гарячка ▶ |
|
Гарячі́ти, чі́ю, єш, гл. Становиться горячим, жарким. Сонце підбилось — на дворі гарячіє.
| ◀ гарячити | Словник української мови Борис Грінченко Г гарячіти |
гарячка ▶ |
|
Словник української мови — Г
гарячіти
Борис Грінченко
1927
Гарячі́ти, чі́ю, єш, гл. Становиться горячим, жарким. Сонце підбилось — на дворі гарячіє.