Словник української мови (1927)/гарчати
| ◀ гарчання | Словник української мови Г гарчати |
гарче ▶ |
|
Гарча́ти, чу́, чи́ш, гл. 1) Ворчать. Собака гарчить. Рудч. Ск. I. 18. Чия б гарчала, а твоя б мовчала. Ном. № 3481. 2) = Гари́кати.
| ◀ гарчання | Словник української мови Борис Грінченко Г гарчати |
гарче ▶ |
|
Словник української мови — Г
гарчати
Борис Грінченко
1927
Гарча́ти, чу́, чи́ш, гл. 1) Ворчать. Собака гарчить. Рудч. Ск. I. 18. Чия б гарчала, а твоя б мовчала. Ном. № 3481. 2) = Гари́кати.