Словник української мови (1927)/гарма-дарма
| ◀ гарликати | Словник української мови Г гарма-дарма |
гарман ▶ |
|
Га́рма-да́рма, нар. Напрасно, без всякого повода. Напався на мене гарма-дарма. Причепився гарма-дарма, задивився, що я гарна. Нп.
| ◀ гарликати | Словник української мови Борис Грінченко Г гарма-дарма |
гарман ▶ |
|
Словник української мови — Г
гарма-дарма
Борис Грінченко
1927
Га́рма-да́рма, нар. Напрасно, без всякого повода. Напався на мене гарма-дарма. Причепився гарма-дарма, задивився, що я гарна. Нп.