Словник української мови (1927)/гарем

by Борис Грінченко

◀ гарель

Словник української мови Борис Грінченко Г гарем

гаремний ▶

Київ: Горно, 1927

Гаре́м, му, м. 1) Гарем. Роскошуй в своїх гаремах. Шевч. 613. Гареми мусульманські забреніли дівчатами вродливими й жінками. К. МБ. XI. 152. 2) От двадцати до тридцати соединенных плотов сплавного дерева (тальб), идущих один за другим. Шух. I. 181.