Словник української мови (1927)/гаргара

by Борис Грінченко

◀ гаргала

Словник української мови Борис Грінченко Г гаргара

гард ▶

Київ: Горно, 1927

I. Гарга́ра, ри, ж. Сварливая баба. Стара гаргара. Ном. № 13620.

*II. Гарга́ра, ри, ж. Просторное помещение, сарай, комната. Була це спора гаргара синькою розмальована з зеркалом у золоченій рамі. Лепкий.