Словник української мови (1927)/галасувати

Галасува́ти, су́ю, єш, гл. Драть горло, кричать, вопить. Мій дом не улиця, де кожний може галасувати. Левиц. Пов. 269. Жінки, пороспускавши коси, розхрістані і без свиток… галасували на ввесь рот. Котл. Ен. VI. 52.