Словник української мови (1927)/галасливий
◀ галасати | Словник української мови Г галасливий |
галасливість ▶ |
|
Галасли́вий, а, е. 1) Крикливый. Желех. *2) Шумный. Галасливий був ярмарок — аж у голові мені закрутилось. Лип. у., Ситковцы. Ефр.
◀ галасати | Словник української мови Борис Грінченко Г галасливий |
галасливість ▶ |
|
Словник української мови — Г
галасливий
Борис Грінченко
1927
Галасли́вий, а, е. 1) Крикливый. Желех. *2) Шумный. Галасливий був ярмарок — аж у голові мені закрутилось. Лип. у., Ситковцы. Ефр.