Словник української мови (1927)/гакнути
| ◀ гаківниця | Словник української мови Г гакнути |
гакс ▶ |
|
Га́кнути, кну, неш, гл. 1) Крикнуть га. Га! Та як гакне, то аж зорі на небі заворушились. МВ. (КС. 1902. X. 149). *2) Громыхнуть, ахнуть, ударить. Як гакнув з рушниці, так тільки луна пішла. Звен. у. Ефр. Впало од мене недалечко, та як трахне, як гакне — чисто мене землею закидало. Киев. у., Глеваха. Ефр.