Словник української мови (1927)/гайстер
◀ гайсати | Словник української мови Г гайстер |
гайстра ▶ |
|
Га́йстер, ра, м. 1) = Чорногу́з. Ciconia nigra. Вх. Пч. II. 9. Пирят. у. *Гайстер-майстер, викуй мені перстень, не простий, а золотий… Нар. песенка. 2) = Га́йстра. ЗЮЗО. I. 113. Котл. Ен. VI. 43.