Словник української мови (1927)/гайнів
◀ гайник | Словник української мови Г гайнів |
гайно ▶ |
|
Гайні́в, но́ва, ве. Принадлежащий, свойственный гайну́. Бранное слово: гайнів брат. Ном., стр. 285, № 3349.
◀ гайник | Словник української мови Борис Грінченко Г гайнів |
гайно ▶ |
|
Словник української мови — Г
гайнів
Борис Грінченко
1927
Гайні́в, но́ва, ве. Принадлежащий, свойственный гайну́. Бранное слово: гайнів брат. Ном., стр. 285, № 3349.