Словник української мови (1927)/гадюччя
| ◀ гадючник | Словник української мови Г гадюччя |
гадюшник ▶ |
|
Гадю́ччя, чя, с. соб. Гадюки. Тілько й видко між кущами, що гадюччя й ящірок. Щог. Сл. 123.
| ◀ гадючник | Словник української мови Борис Грінченко Г гадюччя |
гадюшник ▶ |
|
Словник української мови — Г
гадюччя
Борис Грінченко
1927
Гадю́ччя, чя, с. соб. Гадюки. Тілько й видко між кущами, що гадюччя й ящірок. Щог. Сл. 123.