Словник української мови (1927)/гадати
| ◀ гадання | Словник української мови Г гадати |
гадатися ▶ |
|
Гада́ти, да́ю, єш, гл. 1) Думать, размышлять, помышлять, предполагать, воображать. Я козак молод, гадаю, що я собі пароньки не маю. Мет. 17. Ой ти, козаче, що ти думаєш-гадаєш? Мет. 81. Коника сідлає, а на бога не гадає. Гол. I. 11. *Так усі ми могли б собі гадати… коли б не вірили своїм очам і ушам… Лепкий. 2) = Зга́дувати. Та будем ми помірать і свого батенька гадать. Мил. 211.