Словник української мови (1927)/габелок

by Борис Грінченко

◀ габелковий

Словник української мови Борис Грінченко Г габелок

габзьований ▶

Київ: Горно, 1927

Габе́лок, лка, м. 1) Кожа молодой скотины. Вас. 158, 157. 2) Кожа из шеи лошади или быка. Мнж. 178. *3) Недоросль (челов. и животн.). 4) Ручка у косы. Сл. Нік.