Словник української мови (1927)/вічистий
◀ вічевий | Словник української мови В вічистий |
вічі ▶ |
|
Вічи́стий, а, е. Вечный; долговечный. Вх. Лем. 399.
◀ вічевий | Словник української мови Борис Грінченко В вічистий |
вічі ▶ |
|
Словник української мови — В
вічистий
Борис Грінченко
1927
Вічи́стий, а, е. Вечный; долговечный. Вх. Лем. 399.