Словник української мови (1927)/віхор

by Борис Грінченко

◀ віхола

Словник української мови Борис Грінченко В віхор

віхоть ▶

Київ: Горно, 1927

*Ві́хор, хора и хру, м. 1) Вихрь. Віхром налетіло й гримнуло, та дощу не було. 2) = Вир. Водоворот. Курка була б не втопилася, як би не попала в віхор, а то її закрутило. Крим.