Словник української мови (1927)/вітерник
◀ вітериця | Словник української мови В вітерник |
вітистий ▶ |
|
Ві́терник, ка, м. 1) Болезнь — род сыпи или прыщей на теле. Вх. Лем. 399. 2) Растение, употребляемое для лечения болезни ві́терник. Вх. Лем. 399.