Словник української мови (1927)/вість
◀ вістря | Словник української мови В вість |
вісь ▶ |
|
Вість, ти, ж. = Ві́стка. Ой прийшли Перебийносу немудрії вісти. Лукаш. 32. Добрі вісті не лежать на місці. Ном. № 13835. Таке життя, що хоч без вісти тікай. Мир. ХРВ. 390. Ум. Ві́стонька, ві́сточка.