Словник української мови (1927)/віспарь
◀ віспа | Словник української мови В віспарь |
віспина ▶ |
|
Віспа́рь, ря́, м. Оспопрививатель. Полт. г., Екатериносл. г.
◀ віспа | Словник української мови Борис Грінченко В віспарь |
віспина ▶ |
|
Словник української мови — В
віспарь
Борис Грінченко
1927
Віспа́рь, ря́, м. Оспопрививатель. Полт. г., Екатериносл. г.