Словник української мови (1927)/вінкоплетини
| ◀ вінкобрани | Словник української мови В вінкоплетини |
віно ▶ |
|
Вінкопле́тини, тин, ж. мн. Свадебный обряд: плетение венков на головы невесте и жениху, совершаемое в четверг пред свадебным воскресением и сопровождаемое обрядовыми песнями. Галиц. О. 1862. IV. Рус. вес. 2. *Сміється, немов та дівка на вінкоплетинах. Кон.