Словник української мови (1927)/віковічно
◀ віковічний | Словник української мови В віковічно |
вікодавній ▶ |
|
*Вікові́чно, нар. Вековечно. Сл. Нік.
◀ віковічний | Словник української мови Борис Грінченко В віковічно |
вікодавній ▶ |
|
Словник української мови — В
віковічно
Борис Грінченко
1927
*Вікові́чно, нар. Вековечно. Сл. Нік.