Словник української мови (1927)/відімщати
| ◀ відімчати | Словник української мови В відімщати |
відімщення ▶ |
|
Відімща́ти, ща́ю, єш, сов. в. відімсти́ти, мщу́, сти́ш, гл. Отомщать, отомстить. Ой панове гайдамаки, добре себе майте, що за мого пана Йвана ляхам одомщайте. Нп.