Словник української мови (1927)/відійнятися
| ◀ відійматися | Словник української мови В відійнятися |
відійти ▶ |
|
Відійма́тися, ма́юся, єшся, сов. в. відійня́тися, йму́ся, мешся, гл. 1) Расставаться. Не клопоч мені голови, бо я і так клопіт маю, від роду ся відіймаю. Pauli. *2) Отниматься, отняться.