Словник української мови (1927)/відчужатися
| ◀ відчудити | Словник української мови В відчужатися |
відчужитися ▶ |
|
*Відчужа́тися, жа́юся, жа́єшся, сов. в. відчужи́тися, жу́ся, жишся, гл. Отчуждаться, отделяться. Нарешті дійшов до того, що зненавидів людей і захотів і собі-ж відчужитися від них. Франко.