Словник української мови (1927)/відхватитися
| ◀ відхвалюватися | Словник української мови В відхватитися |
відхвачуватися ▶ |
|
Відхва́чуватися, чуюся, єшся, сов. в. відхвати́тися, чу́ся, тишся, гл. Отскакивать, отскочить. Вона запалила свічку в хаті, а я тоді й одхвативсь од скрині, не вспів нічого і взяти. Екатериносл. у. Насилу Клим відхвативсь.