Словник української мови (1927)/відхаювати

by Борис Грінченко

◀ відхасник

Словник української мови Борис Грінченко В відхаювати

відхвалюватися ▶

Київ: Горно, 1927

Відха́ювати, ха́юю, єш, сов. в. відха́яти, ха́ю, єш, гл. Отхаживать, отходить, спасти от смерти. Царь мусив прохати у Мазепи на дванадцят день згоди, поки відхаяв Палія. ЗОЮР. I. 116. Мати відхаяла сю бідолашну жінку. К. МБ. X. 19.