Словник української мови (1927)/відучити
| ◀ відучатися | Словник української мови В відучити |
відучувати ▶ |
|
Віду́ч(ув)а́ти, ча́ю (чую), єш, сов. в. відучи́ти, чу́, чиш, гл. Отучать, отучить.
| ◀ відучатися | Словник української мови Борис Грінченко В відучити |
відучувати ▶ |
|
Словник української мови — В
відучити
Борис Грінченко
1927
Віду́ч(ув)а́ти, ча́ю (чую), єш, сов. в. відучи́ти, чу́, чиш, гл. Отучать, отучить.