Словник української мови (1927)/відтикатися
◀ відтикати | Словник української мови В відтикатися |
відтин ▶ |
|
Відтика́тися, ка́юся, єшся, сов. в. відіткну́тися, ну́ся, не́шся, гл. Откупориваться, откупориться. Чоп як відіткнувся, вода й забулькотіла. Стор. I. 82.