Словник української мови (1927)/відсіватися
| ◀ відсівання | Словник української мови В відсіватися |
відсідати ▶ |
|
Відсіва́тися, ва́юся, єшся, сов. в. відсі́ятися, сі́юся, єшся, гл. Кончать, кончить сеять, кончить посевы. Вже люде відсіваються. — Живуть усю весну… на полі, поки одсіються. О. 1861. IX. 193.