Словник української мови (1927)/відступатися

by Борис Грінченко

◀ відступати

Словник української мови Борис Грінченко В відступатися

відступне ▶

Київ: Горно, 1927

Відступа́тися, па́юся, єшся, сов. в. відступи́тися, плю́ся, пишся, гл. 1) Отходить, отойти, сходить, сойти с дороги. Одступіться, вороги, із князевої дороги. Мет. 228. Еней від неї одступався, поки зайшов через поріг. Котл. Ен. I. 2) Отступаться, отступиться, отстраняться, отстраниться. Як у сироти пшениця родила, тоді сироту родина любила, а як у сироти кукіль уродився, тоді од сироти ввесь рід одступився. Чуб. V. 449.