Словник української мови (1927)/відстрахати
| ◀ відстраждати | Словник української мови В відстрахати |
відстрахатися ▶ |
|
Відстраха́ти, ха́ю, єш, гл. Отпугнуть, отогнать страхом. Робусинський думав відстрахати, глянув з погордою і гукнув: «Зась, свинота!» Св. Л. 299.