Словник української мови (1927)/відстобурчити
◀ відстібати | Словник української мови В відстобурчити |
відстобурчувати ▶ |
|
Відсто(в)бу́рчувати, чую, єш, сов. в. відсто(в)бу́рчити, чу, чиш, гл. Оттопыривать, оттопырить. Голуб праве крило відстобурчить трошки. Чуб.