Словник української мови (1927)/відсиджувати
| ◀ відси | Словник української мови В відсиджувати |
відсижувати ▶ |
|
Відси́(д)жувати, джую, єш, сов. в. відси́діти, джу, диш, гл. Отсиживать, отсидеть. Піду у монастир відсижувати за шкуру. Чуб.
| ◀ відси | Словник української мови Борис Грінченко В відсиджувати |
відсижувати ▶ |
|
Словник української мови — В
відсиджувати
Борис Грінченко
1927
Відси́(д)жувати, джую, єш, сов. в. відси́діти, джу, диш, гл. Отсиживать, отсидеть. Піду у монастир відсижувати за шкуру. Чуб.