Словник української мови (1927)/відрізати
◀ відрізання | Словник української мови В відрізати |
відрізнення ▶ |
|
Відрі́зати, ся. См. Відрі́зувати, ся.
◀ відрізання | Словник української мови Борис Грінченко В відрізати |
відрізнення ▶ |
|
Словник української мови — В
відрізати
Борис Грінченко
1927
Відрі́зати, ся. См. Відрі́зувати, ся.